Валютне потепління настане в лютому

В 2019 році вступає в силу довгоочікуваний Закон України «Про валюту та валютний контроль», яким покладено початок валютної реформи в Україні. Це означає, що вже в лютому можуть настати значні поліпшення валютного клімату для громадян, українського бізнесу та іноземного бізнесу, який працює в Україні або взаємодіє з українським бізнесом. Але, чи так все однозначно, як здається на перший погляд?

Лібералізація руху грошових коштів

Закон передбачає значне послаблення законодавчих обмежень щодо руху коштів, в тому числі з джерелом походження з України, у випадку якщо таке переміщення здійснюється фізичними особами.

До вступу в силу Закону, розміщення валютних коштів на рахунках та вкладах за межами України, як і здійснення інвестування за рахунок цих коштів, потребувало отримання індивідуальної ліцензії НБУ. Хоча на папері процедура отримання такої ліцензії і не викликала багато труднощів, на практиці багато громадян, охочих інвестувати гроші закордон із засмученням усвідомлювали, що фактично отримати таку ліцензію майже неможливо.
Проте, слід враховувати, що незважаючи на законодавче послаблення, в переказі грошових коштів за кордон може бути відмовлено, в випадку якщо операція не пройде фінансовий моніторинг.

Граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями

Скасовано граничні строки розрахунку за експортно-імпортними операціями. До вступу в силу Закон, такий строк становив 180 календарних днів. Проте, кожен хто займається підприємницькою діяльністю (не тільки в Україні) розуміє, що навіть за умови ретельного розрахунку та планування, завжди існує ймовірність настання непередбачуваних обставин. Слід зазначити, що Закон все-таки надає НБУ право встановлювати обмеження по експортно-імпортних розрахунках, і наразі Нацбанком вже встановлено строк у 365 календарних днів, однак таке обмеження не стосується операцій незначного розміру (до 150 000 гривень) Варто враховувати, що в випадку порушення строку розрахунку, до особи може бути застосована грошова неустойка (0,3% від суми операції за кожен день прострочення).

Реєстрація кредитних договорів з іноземними банками

Скасування обов’язкової реєстрації кредитних договорів, що надаються іноземними банками резидентам. До набрання сили Законом, така реєстрація вимагала часу, якого завжди бракує в динамічних умовах ведення бізнесу. Проте, тут також є певні «але». НБУ отримав право запроваджувати обмеження, пов’язані з рухом капіталу, у разі нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, загрози стабільності фінансової системи. Однак таке обмеження визначено законом як тимчасове.

Відповідальність за порушення валютного законодавства

Варто почати з приємних змін – скасовано санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та індивідуального ліцензування, які раніше були передбачені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Це не означає, що про такі санкції можна взагалі забути, оскільки новий Закон надає право НБУ видавати дозволи та ліміти на проведення окремих валютних операцій, що потенційно може означати повернення індивідуальних ліцензій. Проте певну тенденцію до позитивних змін все ж започатковано.

Також, Закон передбачає відповідальність за порушення валютного законодавства, і вона залишається достатньо суттєвою, що потребує від бізнесу ретельного аналізу кожного етапу бізнес транзакції.

Відповідальність банків здебільшого передбачена Законом України «Про банки і банківську діяльність», отже вони не зустрінуть для себе нічого принципово нового. Більшу обачність слід проявити небанківським фінансовим установам та підприємствам, які не є фінансовими установами.
Так, Закон передбачає наступні види відповідальності для небанківських фінансових установ: письмове застереження; обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій; штрафні санкції у розмірі до 20 відсотків суми власного капіталу; зупинення або відкликання (анулювання) ліцензії на здійснення валютних операцій. Для підприємств, які не є фінансовими установами, передбачено відповідальність у розмірі до 100 відсотків суми операції. Законом не визначено, та доки не зрозуміло, як саме буде визначатись розмір відповідальності в залежності від виду вчиненого порушення, проте можна припустити, що сума штрафів буде схилятись в бік гранично допустимого розміру.

Слід також зазначити про низку старих заборон, які залишаються чинними на певний період:
– не було скасовано валютний нагляд за операціями взаємозаліку зобов’язань;
– заборона купівлі валюти без зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами чи за кредитні кошти;
– залишається в силі зобов’язання з продажу надходжень в іноземній валюті в розмірі 50%;
– не скасовано обмеження репатріації дивідендів за кордон в іноземній валюті на суму в 7 млн Євро на місяць та репатріації інвестицій сумою в 5 млн Євро на місяць.

Який висновок можна зробити з очікуваних змін?

Не дивлячись на ліберальні, на перший погляд, зміни, законодавець залишає за НБУ право в односторонньому порядку встановлювати певні обмеження, в тому числі і по найбільш очікуваних аспектах валютної реформи. Беручи до уваги розмір відповідальності та невизначеність в градації її застосування, нагальною стає необхідність в постійному моніторингу нормотворчих ініціатив НБУ. Важливим є не тільки розуміння поточного стану валютного законодавства, але й потенційні тенденції щодо його змін, оскільки в умовах ведення бізнесу, особливо того який передбачає взаємодію з нерезидентами чи діяльності нерезидентів в Україні, важливим є завчасне розроблення форми та способу ведення зовнішньоекономічної діяльності, з урахуванням потреб бізнесу. Крім того, з метою ефективного використання всього потенціалу валютної лібералізації, слід бути в курсі запланованих скасувань тимчасових валютних обмежень що залишились.

Cтаття була опублікована в газеті “KyivPost”